Листи додому, до родини на Новій Громаді

№ 1

получатель

УССР

Область Житомирская

Потиевский р-н

с. Потиевка

одержать Шкандевичу Фроси Т.

отправитель

Татарська АССР

ст. Юдино

п/п 36908 «и»

Шкандевич Анатолий Маркович

Лист на родину. 9 / VI – 1944 года

Добрий дорогіє родителі Мама Жена і Галя. Во первих строках мого листа дозвольте коротенько написать декілька слів. Я пока живи і здорови того й вам желаю. Получивши ваших 2 письма за 23-24 / V – за котори вам щиро благодару. Пока живу на месті і вмесці з хлопцями дальше низнаю як буде вмесці Сашком і Митром і також з другіми. Тепер я хочу написать вам, що ваши письма одержую, а ви мої наверно не. Женя ти пишиш, що я не пишу письом, на кожне письмо ваше даю ответ, а низнаю чи ви получаїте.

Получив одне письмо од батька із госпителя. Тепер ти пишиш що матер ранило, а точно ни можиш написать як і, що. Перечув другіми хлопцями і дівчатами, що пишуть письма до хлопців точно за матир. Тепер  я хочу написать зо я вам уже вислав 3 своїх фотокарточки, а передав 3 карточкі, а передав 3 карточкі поштою губинським хлопцем котрого забракувала комісія його имя Слобожан Гриша якщо може він не передав то можите прейти і забрать. Новості в нас ви повини сами знать. Більше нема чого писать, по більше пишить письом бо дуже скучно пишить за … де заре знаходиця.

Шкандевич Анатолій

№ 2

Дата штампа: 16.06.1944

получатель

УССР

область Житомирська

Потиевский р-н

с. Потиевка

Получить Шкандевич Фроси Тарасовни

отправитель

Татарська АССР

ст. Юдино

Полевая почта 36908 «и»

Анатолий Шкандевич

Привет з станції Юдіно 14 / VI / 1944

Добрий день або вечор дорогие родітели Мама Женя и Галя передаю вам свой теплосердечний курсантський красноармейський привит. Желаю всього найкращого.

Получивши ваше письмо за которе вам щиро благодару. Во первих строках мого листа хочу сообщить, що я жив і здоров того й вам желаю як найлуче прожить в своїй ридний хаті. Послав я вам свою фотокарточку і ще одну посилаю но низказали чи ви ту получили як получили то хоч дайте ответ. А як нихочте то й забувайте.

Жизнь у нас так сказать непогана. Напишить як у вас там природа які врожай добрий чи поганий, бо тут вже жито в колосах картопля тильки сходить. Напишить як удома в городі і в колгоспи, чим обробляли.

Живу в месці з потіївськими хлопцями і тут в одному зводі. Ще раз прошу вас … вислали і …адрес як вилічиця … свідок … писать кінчаю ваш … новой … нема …

№ 3

Просмотрено Военной Цензурой

13590

получатель

УССР

Область Житомирская

Потиевский р-н

с. Потиевка

Шкандевичу Марку Семеновичу

отправитель

Татарская АССР

ст. Юдино

п/п 36908 «и»

1 баталён

2 рота

3 звод

Шкандевич Анатолий

1 / VII / 1944

Здравствуйте дорогіе родителі Тато Мама Женя Галя.

Перш за все хочу вас повідомить, що я живий і здоровий того й вам желаю як найлуче прожить на своїй ридній Україні. Получивши вашого листа за котрого вам щиро благо дару получив листа вашого 30 / VI у вечери прийшовши із занятій. Зразу я почув плохіе новості за Матер. Женя ти пишиш що Мати ранена, а саме неможеш написат все подробно як і що і дочого це воно так получилось за що її ранили і хто саме поднимав оружие нимогла написать догаду, хто це там такі розумний найшовся написала 2 слова і то нипонятно. Тепер я хочу написать тобі щоб ти написала за Мамине здоровья як що чуствуїте плохе отношеніє то бийте тіліграму до мене я буду щось іначе думать може мене пустять додому. Буду добиваця чим поскорий. Ти писала що батька з госпителя пустили додому то нихай батько напише письмо. Як це так ви писали пісьмо коли був батько вдома немог десь батько написать. Пишить більш писим послав вам уже своїх 3 фотографії, а 3 передав Губинським хлопцем которого збракувала комисія десь ви ще ни получили що нипишите письом. Пока досвіданія.

Ваш син Анатоль Шкандевич

Довідка

Шкандевич Анатолій Маркович народився у 1926 році в селі Стара Буда. Призваний до лав РСЧА 4 квітня 1944 року Потіївським РВК. Рядовий, стрілець, 1054 СП. Поранений 14 січня 1945 року. Листування з родиною припинилося у січні 1945 року. Пропав без вісті. Його батько Марк Семенович 2 травня 1945 р. теж пропав без вісті.

З родинного архіву Довгої (Зарицької) Людмили. Орфографію збережено.