Де було село Осіча?

Багато мешканців Потіївки є нащадками кріпаків з давнього села Осіча. Від назви того села і піходить прізвище кріпаків "Осецький". Скориставшись тим, що в Польщі були однофамильці - шляхтичі Осецькі, ці кріпаки провернули довготривалу аферу. Вони вигадали, що вони теж є шляхтичами і вимагали собі всіх шляхетських привілеїв. Потім прізвище "Осецький" поділилося на такі прізвища - Мартиненко, Харченко, Максименко, Лук'яненко, Лукашенко, Кисиленко та ін.

Село Осіча є давнішим за наше село. Згадується у XV, XVI століттях. 1601 року воно мало всього 4 дими (двори). У 1603 році біля нього було засноване село Потіївка. А у XVIII столітті Осіча припинила існувати. 
На мапах XVII ст. це село позначене, і підписане, як "Osianka", "Oſsonka", "Oſonka". Проте ті мапи дуже дрібномасштабні, щоб зрозуміти розташування цього поселення. Де ж було село Осіча? Про координати Осічі згадує книга Тимошенка Л. В.:

 "Адже залишається багато нез'ясованих моментів, у тому числі й проблема локалізації села Осічі, яке за одними джерелами знаходилося (...) біля витоків р.Осічі (Шлямарки) (...), а за іншими – (...) біля витоків р. Вузні (Візні)...".

Тепер місця витоків цих річко давно змінилися через радянські меліоративні заходи. Але польська мапа 1930 року дає уявлення, де були початкові витоки річки Візні і річки Шлямарки (нині - Павлівщини):

Витоки розташовані паралельно один від одного. Тепер розуміємо, що село Осіча було між цими двома витоками. А де саме? Між витоками є підвищення рельєфу, окреслене ізолінією з висотою 200 метрів. Саме на цьому підвищенні і було село Осіча. Ось мапи 1912 та 1943 років, де позначені старі витоки Візні і Шлямарки (червоні хрестики) та місце села Осіча (сині лінії):

Чому саме на підвищенні? Бо на місці боліт села не виникали. На мапі 1863 року все навколо було заповнене болотами, а це підвищене місце було вільним від боліт:

Ось місце села Осіча на сучасній супутниковій мапі (обведене білою лінією):

Василь Кисиленко

На сайті міністерства оборони РФ з'явився новий портал про війну

Знайти цілком реально

На сайті - цифрові копії документів про безповоротні втрати Червоної армії, інформація на мапі про первинне місці поховання людини, паспорти військових поховань зі списками похованих, трофейні документи про радянських військовополонених, нагородні листи фронтовиків, відомості про вчинені солдатами і офіцерами подвиги, а також мапи і журнали бойових дій фронтів, армій і дивізій.

При такому різноманітті і кількості архівних даних відшукати хоч якісь відомості про конкретного військовослужбовця цілком реально. Тим більше, що пошук по новому інтернет-ресурсу при необхідності можна супроводити запитом в електронну базу ще двох профільних порталів - «Меморіал» та «Подвиг Народу».

Програма підкаже

Для роботи з інтелектуальною системою пошуку «Пам'ять Народу» - http://www.pamyat-naroda.ru/ - не потрібно особливої підготовки. Електронна програма підкаже, як правильно скласти запит, допоможе розкласти інформацію в потрібні поля і зорієнтує користувача на мапі за місцем призову людини або географічній точці, де він вибув зі строю.

Чим більше даних є про фронтовика, тим більше шансів дізнатися його біографію. Важливі будь-які відомості про людину. Його прізвище, ім'я, по батькові та рік народження. Саме такий запит «забитий» у головному пошуковому рядку порталу. Якщо ви щось знаєте про нагороди - добре. Володієте інформацією про військової частини, в якій він служив, про шпиталі, де лікувався після поранення, - ще краще. Пошукова система звірить ці дані з тими, що є в електронній базі «Пам'ять Народу», «зведе» їх воєдино і видасть інформацію - аж до бойових операцій, учасником яких був чоловік, і прізвищ командувачів фронтами і арміями, де він служив під час війни.

Але головне, вона може підказати, де шукати місце поховання солдата або офіцера, полеглого в бою. Правда, стовідсоткового результату тут чекати не доводиться. Справа в тому, що безповоротні втрати Червоної армії за період бойових дій склали понад 8,5 мільйонів військовослужбовців. А в паспортах поховань міститься інформація приблизно на 2 млн осіб.

Відновити фронтову біографію

Більш того, його ресурси дозволяють скласти особистий сімейний архів. Його ви можете поповнювати за рахунок нововиявлених подій, імен, документальних свідчень.

У Міноборони підкреслюють, що цей проект задумувався не лише для того, щоб відшукати місце загибелі фронтовика, повернути з небуття прізвища безвісти зниклих воїнів, а й з більш ємною метою. На думку авторів проекту, не менш важливо якомога повніше відновити фронтову біографію солдатів і офіцерів, особливо тих, хто не повернувся додому. Величезний масив архівних даних, зібраних в новому інтернет-порталі «Пам'ять Народу», якраз дозволяє це зробити.

Журнал бойових дій 60-ї армії, в якому згадується Потіївка

САХНЕВИЧ ЛЕОНИД ВЛАДИМИРОВИЧ

В руководстве Черниговской областной государственной администрации произошли кадровые изменения. Согласно распоряжению председателя облгосадминистрации от 28 апреля 2015 №215-к, по согласованию с Администрацией Президента Украины, Кабинетом Министров Украины, на должность первого заместителя председателя областной государственной администрации назначен Сахневич Леонид Владимирович . Об этом сообщил сайт Черниговский монитор.

Справка: Согласно распоряжению председателя облгосадминистрации от 28 апреля 2015 №215-к Леонида Владимировича Сахневича назначили первым заместителем председателя Черниговской областной государственной администрации. Сахневич Леонид Владимирович родился 16 июля 1962 в с. Потиевка Радомышльского района Житомирской области. Образование высшее. В 1985 году окончил Винницкий политехнический институт по специальности электрические станции. В 1997 году — Черниговский государственный институт экономики и управления по специальности менеджмент в производственной сфере. В 2010 году окончил Классический приватный университет по специальности правоведение и Сумской национальный аграрный университет по специальности промышленное и гражданское строительство. Трудовую деятельность начал в 1980 году оператором станков с программным управлением завода «Ленинская кузница», г.. Киев. С 1985 по 2000 работал на Черниговской ТЭЦ, пройдя путь от начальника смены электроцеха к начальнику электротехнической лаборатории. С 2000 по 2006 года занимает должности заместителя начальника центральной диспетчерской службы, начальника отдела балансов, заместителя главного диспетчера в ОАО ЭК «Черниговоблэнерго». С 2003 года — главный инженер Черниговских городских электрических сетей. С 2006 по 2013 работает на руководящих должностях в «Черниговском междугородном бюро технической инвентаризации». В 2013 году возглавил инспекцию Госэнергонадзора в Киевской области. С 2013 по 2014 — ведущий специалист департамента продаж ООО «Энерджи Консалтинг», г.. Киев. С 2014 года и до назначения занимал должность начальника управления контроля и организации учета газа ПАО «Черниговгаз». Кандидат экономических наук.