Стаття "Змагання серед ланкових" в потіївській газеті "За соціалістичні темпи" за 24 січня 1941 року

Після обговорення постано­ви РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про додаткову оплату праці колгоспників за підвищен­ня урожайності с-г куль­тур і продуктивності тва­ринництва ланкові потіївсь­кого колгоспу ім. Леніна ще ширше розгорнули со­ціалістичне змагання за кра­щу підготовку до весняної сівби.

Першою в змаганні іде ланкова четвертої бригади Гнатенко Антося. За три  дні ударної і наполегливої роботи вона заготовила 20 центнерів попелу. Крім по­пелу Гнатенко А. заготов­ляє і курячий послід.

Приклад тов. Гнатенко Антосі повинні наслідувати і інші колгоспники.

О. С. Лічний.

Список колгоспів Потіївського району станом на 1941 рік

Анопіль „Нове життя"

Анопіль „Богунець"

Бражен. ім. Петровського

Будилівка ім. Леніна

Будилівка ім.Ворошилова

Будилівка "1-го Травня"

Вихля „Черв. Жовтень"

Вихля „Новий шлях"

Вихля ім. Кагановича

Вихля „Червоний шлях"

Стаття "Ведуть перед" в потіївській газеті "За соціалістичні темпи" за 18 квітня 1941 року

Перша бригада потіївсько­го колгоспу „Червоноар­мієць" (бригадир т. Марти­ненко Спиридон) в цьому році набагато краще підго­тувалась до весни, ніж в минулому році і тому на весняних польових роботах веде перед.

Включившись в соціаліс­тичне змагання на вчасне і високоякісне проведення сів­би, члени бригади з першо­го дня виходу в поле пока­зують гарні зразки в робо­ті. Так, наприклад, тт. Лу­кашенко Оверко, Лукашен­ко Василь, Лукашенко Гри­гор, Лукашенко Каленик, Лукашенко Іван та Марти­ненко Іван на оранці вико­нують виробничі норми на 150—200 проц.

Непогано працюють чле­ни бригади і на боронуван­ні. Такі товариші, як Мар­тиненко Іван, Іванюта Ан­тон і ін., замість норми 2,5 га забороновують щоденно по 3,5 га і більше.

На сьогоднішній день бри­гада посіяла вже 46 га ярих культур, виконавши план на 70 %.

К.М.Ситняківська

Стаття "За культурне впорядковане колгоспне село" в потіївській газеті "За соціалістичні темпи" за 5 квітня 1941 року

„Нигде народные массы не заинтересованы так настоящей культурой, как у нас, нигде вопросы этой культуры не ставятся так глу­боко и так последовательно, как у нас".

(В. И. ЛЕНИН).

Повнокровним, творчим життям живе колгоспне се­ло. Чудові плоди колгосп­ного ладу все більше від­чутні в неухильному рості матеріального і культурно­го рівня життя колгоспних мас. Тому не випадково на весь ріст повстало тепер пи­тання про культуру і впо­рядкування колгоспного се­ла, про його зовнішній ви­гляд.

Роки великого соціаліс­тичного будівництва до не­впізнавості змінили зов­нішнє обличчя нашого села.

Ще в 1934 році товариш Сталін, показуючи перетво­рення, які проходили в се­лі, говорив:

„Старая деревня с ее церковью на самом видном месте, с ее лучшими домами урядника, по­па, кулака на первом плане, с ее полуразваленными избами крестьян на заднем плане - на­чинает исчезать. На ее место выступает новая деревня с ее общественно - хозяйственными постройками, с ее клубами, ра­дио, кино, школами, библиоте­ками и яслями, с ее трактора­ми, комбайнами, молотилками, автомобилями".

Ці слова були сказані 7 років тому. А як далеко піш­ло вперед за цей час наше колгоспне село.

Наочним прикладом швид­кого росту можуть бути села Потіївського району — глибинного, в минулому одного з найбільш відста­лих районів Полісся.

"ПОСТАНОВА ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОТІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ" в потіївській газеті "За соціалістичні темпи" за 29 січня 1941 року

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ СКЛАДУ ДІЛЬНИЧНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ ПО ВИБОРАХ В РАЙОННУ РАДУ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ ВІД ОКРЕМИХ ВИБОРЧИХ ОКРУГІВ

Відповідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 6-I-41 року про день виборів в обласну, районні, міські і сіль­ські Ради депутатів трудящих від окремих виборчих округів замість депутатів, що вибули, та на підставі статті 59 і 68 По­ложення про вибори в місцеві Ради депу­татів трудящих, Виконавчий Комітет ра­йонної Ради депутатів трудящих ПОС­ТАНОВЛЯЄ:

Затвердити дільничні виборчі комісії по виборах в районну Раду депутатів трудя­щих від окремих виборчих округів в складі таких представників громадських організа­цій і товариств трудящих:

Виборча дільниця № 3

с. Будилівка

Міститься в приміщенні сільради.

Голова дільничної виборчої комісії Іль­ницький Федір Леонтієвич — від колгосп­ників колгоспу ім. Леніна.

Заступник голови Лаговська Гавна Ста­ніславівна — від комсомольської організа­ції колгоспу ім. 1 Травня.

Секретар комісії Козачук Сидор Васи­льович — від спілки робітників початкових, і середніх шкіл.

Члени комісії:

Антонюк Володимир Петрович — від комсомольської організації колгоспу ім. Ворошилова.

Сивко Віктор Францович — від колгосп­ників колгоспу ім. Ворошилова.

Заруцький Тофіль Петрович — від кол­госпників колгоспу ім. Ворошилова.

Драпей Адольф Францович — від ком­сомольської організації колгоспу ім. Леніна.

Зубленко Микола Васильович — від кол­госпників колгоспу ім. Ворошилова.

Галіцька Марія Владиславівна — від ком­сомольської організації колгоспу ім. Во­рошилова.

Стаття "Налагодити зв'язок з батьками" в потіївській газеті "За соціалістичні темпи" за 22 березня 1941 року

Необхідною умовою нор­мальної роботи школи є тісний зв'язок вчителів з батьками своїх учнів. Коли такий зв'язок налагоджений, коли батьки зацікавлені ро­ботою шкіл, вникають в її життя, тоді виховання в школі не буде відірвано від домашнього. Спільними си­лами вчителі і батьки змо­жуть контролювати учня, слідкувати за його пове­дінкою і успішністю.

Але в Потіївській серед­ній школі майже зовсім за­були про зв'язок з батьками.

Лише в особливих випад­ках скликаються батьківські збори, а постійної система­тичної роботи не провадить­ся.

В результаті цього бага­то батьків зовсім не цікав­ляться не тільки роботою школи, а навіть навчанням власних дітей.

Користуючись такою без­контрольністю деякі учні зовсім погано працюють над собою, не виконують до­машніх завдань, погано се­бе поводять тощо. До особ­ливо невстигаючих учнів в 5-х класах можна відвести Костюченка О., Мартинен­ка К., Прянішнікова, в 6-х класах—Денисенка Г., Шпак М. та інших.

Це говорить про те, що батьки цих учнів не турбу­ються навчанням своїх ді­тей, вважаючи, що це ро­бота школи.

Безумовно, що ця думка хибна. Вчитель не може без допомоги батьків забезпе­чити правильне виховання і цілковиту успішність сво­їх учнів. Лише при тісно­му зв'язку з батьками, при систематичному проведенні з ними бесід на педагогічні теми школа зуміє виховати підростаюче покоління в дусі комунізму.

Вчитель Потіївської серед­ньої школи П. М. Чередніченко.

Стаття "А ну за газетки та за книжечки!" в газеті "Молодий більшовик" за 29 листопада 1924 року

(с. Потіївка, Малинська округа)

У нас завжди хата-читальня повна молоддю. Ніби-то все гаразд, але придивишся і бачиш, що ця молодь ходить до читальні, щоб побачитись та пожартувати з дівчатами. Газети та книжечки лежать собі спокійнісінько, ніхто їх не турбує.

Селькормол Андросов

Пісня Мілієнка "Батькові пісні"

https://m.facebook.com/groups/1914819722091071?view=permalink&id=2432331563673215

100 років від дня народження Ю. Мілієнка. Потіївку відвідала його учениця - народна артистка Ніна Матвієнко

Була в Потіївці така газета

Сайт зі старовинними фотографіями Потіївки на мапі

https://pastvu.com

PastVu - проект зі збору свідчень минулого в фотографіях, погляд на історію середовища проживання людства.

Як червоні остаточно здобули Потіївку

ЦАМО, Ф. 417, Оп. 10564, Спр. 314

 

ЦАМО, Ф. 417, Оп. 10564, Спр. 315

Мапа Потіївки 1944 року

Позначено стару школу, вітряки, болота, окремі двори. А присілок Букачі підписаний, як радгосп "Р.В.К."

Перепис хутора Букачі. 1795 рік.

Футор Букачи, принадлежащий дедичному владельцу подкоморому житомирскому Максимилиану Лаврентовичу Потоцкому

В футоре Букачах шляхта:

1 дом

Михайло Есипов Контев (40 лет), вдовец

У него сын Франко (13 лет)

У него дочки: Петрунела (17 лет), Магда (15 лет)

Перепис однодвірців села Букачі. 1858 рік.

Однодворцы деревни Букачи, жительствующие на помещичьей земле

Константин Иванов Чернецкий (37 лет)

Его сын Лукаш (1,5 года)

Константина жена Пелагея Иванова (28 лет)

Джерело: ДАКО, Ф. 280, Оп. 2, Спр. 1474, Арк. 107-108 зв.

Ревізька казка євреїв села Потіївка. 1795 рік

Евреи Радомысльського кагала, имеющие временное проживание

В селе Потеевка

Гершко Шмолиович (26 лет)

У него жена Годька (24 года)

Джерело: ДАКО, Ф. 280, Оп. 2, Спр. 33, Стор. 16, 48

Залізнодорожна колія „Ірша- Радомисль."

(Економичне і культурне її значіння).

Могутня сила "незалежних обста­вин" одного разу на довгенький та­ки час закинула мене в Радомисль. Вигідна, суха місцевість, прямі бру­ковані вулиці, чепурні, білі будиноч­ки, оточені рясними, зеленими садоч­ками, з-за яких побідно визирають і грають на сонці золотими хрестами городський собор і його близька су­сідка—приходська церковця,—з пер­шого разу зробили на мене дуже приємне вражіння. Коли ж, спустив­шись по „Київській" вулиці, я поба­чив заквітчану кучерявими вербами ніжну річечку „Мику", що під самі­сіньким підніжжям города злилась з буйноводним красунем—„Тетеревом", щоб спільними силами постачать го­родянам і погожу воду для питва, і чудову прохолоду в літню спеку, щоб легко держать на гладенькому зерка­лі свого лоня човни не самих тільки рибалок, а й городян, охочих розім­нять свої руки веслами; коли я поба­чив, зразу ж за Тетеревом темно-жовту стіну несходимого вікового со­снового бору,—я сказав сам собі: „це рай, справжній рай!” І трохи не по­спішивсь благословить „незалежні об­отавини”, що привели мене побачить цю красу.

Метрична книга костелу села Горбулів. 1803-1804 роки

Дивитись

Текст тлумачений Василем Кисиленком

“Після зустрічі з Порошенком зі мною хотіли зняти агітаційний ролик. Та я відмовився, тож про мене забули”: Більше року сирота-інвалід оббиває пороги чиновників у надії на допомогу

Майже рік 24-річний Анатолій Тимчук з Житомирщини бореться з чиновниками за право на власне житло. Чоловік має інвалідність і статус сироти.

На території дитячого садочка знайшли стару мінометну міну

Подія сталася в с. Потіївка Радомишльського району.

23 липня група піротехнічних робіт Управління ДСНС Житомирщини знищила 2 вибухонебезпечні предмети часів минулих війн, що були виявлені напередодні в сільських населених пунктах Радомишльського району, - інформує управління ДСНС України у Житомирській області.

В с. Потіївка під час проведення земляних робіт на території дитячого садочка працівники натрапили на небезпечне відлуння війни. Про це вони одразу ж повідомили Службу порятунку. Фахівці ДСНС ідентифікували знахідку як 1 мінометна міна калібром 82 мм.

Крім того, в с. Заболоть місцевий житель виявив підозрілий металевий предмет, що був схожий на вибухонебезпечний, під час проведення земляних робіт на власній присадибній ділянці. Ним виявився 76 мм артснаряд.

Шановні громадяни! Рятувальники застерігають: якщо ви знайшли невідомий предмет, то одразу ж сповістіть про це за номерами екстрених служб «101» або «102». Ні в якому разі не торкайтеся його! Будьте відповідальні – не залишайте їх без нагляду, адже така необачність може закінчитися трагедією.

Джерело: https://zt.20minut.ua/Podii/na-teritoriyi-dityachogo-sadochka-znayshli-staru-minometnu-minu-10906167.html

Результати позачергових виборів до Верховної Ради 2019 року в Потіївці

Відомості про підрахунок голосів виборців в загальнодержавному виборчому окрузі в межах виборчої дільниці №180964

Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі №66 в межах виборчої дільниці №180964

ПОТІЇВКА ОТРИМАЄ НОВИЙ АВТОМОБІЛЬ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Чотири нові автомобілі екстреної медичної допомоги класу "В" розподілять між районами області, де в них є найбільша потреба. Нові автівки допомагатимуть медикам рятувати життя жителів Житомира, Іванополя, Потіївки, Корнина.

За повідомленням управління охорони здоров’я ОДА, один із автомобілів буде обслуговувати житомирян, а три інших автівки – жителів с.Потіївка Радомишльського району, смт Корнин Попільнянського району та с.Іванопіль Чуднівського району.

В.о. головного лікаря центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Світлана Мошковська розповіла, що ці автомобілі оснащені необхідною сучасною апаратурою для надання допомоги постраждалим на місці та під час перевезення. Зокрема в машинах є апаратура для проведення серцево-легеневої реанімації: електрокардіографи, дефібрилятори, монітори та ін.

За словами начальника управління охорони здоров’я ОДА Миколи Суслика, відстань від Житомира до найвіддаленішою точки на півночі – 190 км, а на південь – 100 км. Тому Житомирська область потребує оновлення автопарку машин екстреної допомоги.

Джерело: http://radomyshl.com/news/6138-potyivka-otrimaye-noviy-avtomobl-ekstrenoyi-medichnoyi-dopomogi.html

У с. Потіївка місцевий житель розбоєм вирвав у пенсіонерки гаманець з 10 000 грн

07.07.2019 року до чергової частини Радомишльського відділення поліції  надійшло повідомлення жителя с. Потіївка про те, що невідома особа викрала гроші у його сусідки.

Шлюби в Потіївці за 1870-і роки

1870

25 Генваря 1870 года состоялось бракосочетание.

Жених: села Потеевки отставной унтер-офицер Никифор Григорьев Харченко православного исповедания вторым браком (50 лет)

Невеста: мещанка деревни Столбца Пелагия Сильвестрова православного исповедания вторым браком (57 лет)

25 Генваря 1870 года состоялось бракосочетание.

Жених: деревни Облиток крестьянин-собственник Илья Адамов Марченко православного исповедания первым браком (20 лет)

Невеста: той же деревни крестьянка-собственника Ксения Иосифова Юрченкова православного исповедания первым браком (35 лет)

25 Генваря 1870 года состоялось бракосочетание.

Жених: крестьянин-собственник деревни Новой Буды Димитрий Мартинов Осипчук православного исповедания первым браком (22 года)

Невеста: той же деревни крестьянка-собственница Зиновия Тимофеева православного исповедания первым браком (20 лет)

Ось, де в Потіївці був готель

Потіївка у роки війни

12 липня (вівторок) 1941 року. Радянські війська залишили з боями районні центри Уланів Він­ницької області; Потіївка Житомирської області; Рокитне Київської об­ласті. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. - К., 1963 - С. 369-442.

8 листопада (субота) 1943 року. Радянські війська звільнили районні центри Базар та Потіївку Жи­томирської, Розважів Київської областей. Німецько-фашистський оку­паційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.386, 400.

22 грудня (вівторок) 1943 року. Радянські війська звільнили районні центри Коростень, Коростишів, Потіївку та Ружин Житомирської, Казатин Вінницької областей. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник доку­ментів і матеріалів. - К., 1963. - С.388, 389.

Результати другого туру виборів президента 2019 року.

№ ВД: 180964 с.Потіївка. Будинок культури, зала

1.К-сть одержаних бюлетенів: 1376

2.К-сть виборців, внесених до списку: 1351

3.К-сть виборців, внесених до витягу для голос. за місцем перебув.: 18

4.К-сть невикор. бюлетенів: 599

5.К-сть виборців, які отримали бюлетені у приміщ.: 759

6.К-сть виборців, які отримали бюлетені за місцем перебув.: 18

7.Загальна к-сть виборців, які отримали бюлетені: 777

8.К-сть бюлетенів, що не підлягають врахуванню: 0

9.К-сть виборців, які взяли участь у голосуванні: 777

10.К-сть бюлетенів, визнаних недійсними: 20

Результати першого туру виборів президента 2019 року. Потіївка обрала Зеленського

№ ВД: 180964 с.Потіївка. Будинок культури, зала

1.К-сть одержаних бюлетенів: 1368

2.К-сть виборців, внесених до списку: 1352

3.К-сть виборців, внесених до витягу для голос. за місцем перебув.: 42

4.К-сть невикор. бюлетенів: 495

Переможець шоу "Голос країни" Іван Ганзера дав концерт у Потіївці

Цікаве відео про Потіївку

Дивитись

Метрична книга костелу села Горбулів. 1829-1830 роки

Дивитись

Текст тлумачений Василем Кисиленком

Голова ОДА Ігор Гундич провів виїзне засідання Ради регіонального розвитку в Потіївській ОТГ

Жителі Потіївської ОТГ вже бачать «символи змін», адже першими повірили в децентралізацію, – Ігор Гундич

Голова ОДА Ігор Гундич провів виїзне засідання Ради регіонального розвитку в Потіївській ОТГ, яка однією з перших в області ще у 2015 році повірила в реформу децентралізації.

Перепис села Рудня-Шлямарка. 1865 рік

Исповедные росписи на 1865 год

Деревня Рудня Шлямарка

Крестьяне-собственники и их домашние

Двор № 1

Федор Кузьмин Илюченко (63 года)

Жена его Домникия Григорьева римского исповедания

Радион Яковлев Гутник (30 лет)

Жена его Онисия Васильева (27 лет)

Дети их: Леонтий (7 лет), Стефанида (3 года)

Перепис села Облітки. 1865 рік

Исповедные росписи на 1865 год

Деревня Облитки

Крестьяне-собственники и их домашние

Деревни Облиток

Крестьяне-Собственники

Двор № 1

Антоний Федоров Турченок (38 лет)

Жена его Анна Максимова (37 лет)

Дети их: Зиновий (12 лет), Поликарп (6 лет), Евдокия (15 лет), Ирина (8 лет), Матрона (3 года)

Двор № 2

Иоанн Мартинов Грищенко (37 лет)

Жена его Ксения Алексеева (46 лет)

Дети их: Власий (20 лет), Филипп (4 года), Ефросинья (16 лет), Параскева (13 лет), Дарья (10 лет)

Симеон Иванов Грищенко (22 года)

Жена его Соломония Феодосьева (26 лет)

Сын их Стефан (2 года)

ВІДГУКИ НЕПРОЩЕННЯ У ПОТІЇВЦІ

Шлюби в Потіївці за 1800-і роки

1800

12 Мая 1800 года жителей Потеевки Григория Лукашенка вдоваго имеющего от роду лет 40 того ж села с умершаго Антония Максимчука женою Феодорою имеющую от роду лет 31 по оповещении вторым браком священник Димитрий Грушевский венчал. Свидетели были того ж села жители Федор и Иван Костюченки.

13 Ноября 1800 года жителей Буды Троци Иоанна Шелеста вдоваго имеющего от роду лет 45 с умершаго Ильи Илюченка женою Софиею имеющую лет 25 по оповещении вторам браком священник Симеон Вагутович венчал. Свидетели были той Буды жители Стахий Стороженко и Ефимий Титенко.

13 Ноября 1800 года жителя Буды Троци Лукьяна Безсмертного вдоваго имеющего от роду лет 45 с девицею Федора Бондаря дочерью Агафьею имеющую лет 16 по оповещении вторым браком священником Симеоном Вагутовичем венчано. Свидетели были той Буды жители Сергий Стороженко и Евстафий Дяченко.

13 Ноября 1800 года житель деревни Бучков Прокопий Антониев Ермаченко холост имеющий от роду лет 20 жителя потиевскаго умершаго Прокопия Тивоненка дочерью Агафиею имеющую от роду лет 18 первым бракомпо оповещении священником Симеоном Вагутовичем венчано.

1801

Потіївська ОТГ - єдина громада, яка не підписала договір з Нацслужбою здоров`я

Наш земляк Петро Лантух потрапив на сторінки "Української фольклористичної енциклопедії"

Нещодавно побачив світ  перший  том «Української  фольклористичної енциклопедії», виданий до 100-річчя Національної академії  наук України  коштом професора Миколи Дмитренка.

 Приємно бачити на її сторінках серед постатей визначних людей України, збирачів, талановитих носіїв, виконавців українського фольклору і нашого земляка з села Потіївка, Радомишльського району Петра Лантуха.