14 липня о 14 годині почнеться відзначення 35-ї річниці визволення Потіївської середньої школи від випускників 1977 року.Запрошуються всі причетні до цієї дати.

Археологічна мапа Волині Антоновича. 1901 рік

Хлопчик, який отримав 75% опіків тіла, помер у лікарні Житомира

Два з половиною місяці житомирські лікарі боролися за життя дев'ятирічного хлопчика, більша частина тіла якого була вражена глибокими опіками. У п'ятницю дитина померла в опіковому центрі Житомира. Про це кореспондентові УКРІНФОРМу повідомила заступник начальника служби у справах дітей облдержадміністрації Олена Саківська. "Мені сьогодні зателефонували з опікового центру і повідомили, що померла дитина, Свінцицький Артем, дев'яти років. Раніше ми вже так раділи за нього, бо лікарі казали, що він помалу йде на поправку, але, на жаль, відмовили легені", - зазначила Саківська. За словами завідуючого реанімаційним відділенням опікового центру Іллі Недашківського, який забирав дитину на "швидікй" з дому, у Артема не було жодного шансу на життя - пошкоджені тулуб, спина, живіт, верхні кінцівки та дихальні шляхи. Комбінована травма та опік дихальних шляхів ускладнювали перебіг опікової хвороби. Видалити пошкоджені тканини тіла та зробити пересадку шкіри за один раз було неможливо, тому за два з половиною хлопчик переніс 12 складних операцій. За яких обставин сталася трагедія, досі залишається невідомим і незрозумілим. "Ніхто не знає. Я забирав цю дитину з дому в селі Потіївка Радомишльського району і скласти анамнез було тяжко: мама говорить, що він обпікся, граючись феєрверками біля вогнища, а сусіди і родичі - інше. Сам хлопчик ні на той момент, ні під час лікування абсолютно нічого не коментував, бо постійно перебував на штучній вентиляції легень, тому мовний контакт був недоступний. Тобто обставини травми до цього часу невідомі", - зауважив Недашківський. Він також розповів, що мати хлопчика розведена - за увесь період лікування дитини (з 8 квітня) була в центрі лише тричі. Батько Артема працює на будівництві у Києві. "Чоловік принаймні перший місяць ще дзвонив, у чомусь намагався допомогти, а мама жодної участі в лікуванні дитини не брала взагалі. Більше всього приділив увагу та опікувався дитиною Олександр Дмитрович - чоловік її двоюрідної сестри... Якби не ця людина, навряд чи можна було б так довго лікувати хлопчика - на лікування йшло близько 1000 грн на добу", - каже лікар.

Голодомор на Потіївщині

Мапа Потіївки 1899-1904 рр.