пʼятниця, 25 жовтня 2013 р.

Міщенко Сила Моїсеєвич

Міщенко Сила Моїсеєвич (30 липня 1897 — 16 жовтня 1941) — командир червоного козацтва.
Народився в с. Янівка Потіївської волості Радомишльського повіту Київської губернії (нині с. Іванівка Малинського району Житомирської області) в українській селянській родині. В 1914 р. закінчив церковно-учительску семінарію, в 1915 р. — Київське військове піхотне училище імені великого князя Костянтина. Закінчивши прискорений курс училища, молодий офіцер був направлений на фронт. Під час Першої світової війни отримав два поранення, ордени Станіслава 3 ступеню, Анни 3-го й 4-го ступеню, Володимира 4-го ступеню. Дослужився до звання штабс-капітана. Там же на фронті у червні 1917 р. вступив у партію більшовиків.
В армії УНР командиром 1-го куреня полку імені Сагайдачного. В ніч з 15 на 16 січня привів увесь свій курінь разом із добровольцями з інших куренів до повсталого заводу «Арсенал». Під час придушення заколоту потрапив у полон. За участь у повстанні проти Центральної Ради Сила Міщенко був засуджений військовим трибуналом до страти, проте зміг врятуватися втечею.
26 січня (8 лютого) 1918 р. в Києві розпочалося формування 4-го куреня Червоного Козацтва, до якого записалося близько 1000 бійців. Командиром його був призначений Сила Міщенко.
В 1918-20 рр. служив на командних посадах у Червоній Армії. За бої під Варшавою, виведення з оточення 50-ої стрілецької бригади, був нагороджений орденом Червоного Прапора.
У 1929 році Сила Міщенко — начальник Школи Червоних старшин при ВУЦВК у Харкові. У 1930 р. Міщенко був переведений до Військової Академії імені М. Фрунзе у Москві, де й викладав до свого арешту.
Генерал-майор Міщенко С. М. був заарештований 21 квітня 1941 р. й розстріляний 16 жовтня того ж року, оскільки він з 1938 р. «вів антирадянську агітацію, спрямовану проти політики партії та Радянської держави», зокрема називав «щасливе життя радянських колгоспників» рабством.

середа, 9 жовтня 2013 р.

У ПОТІЇВЦІ ГАЗИФІКОВАНО ЩЕ ОДНУ ВУЛИЦЮ

У ПОТІЇВЦІ ГАЗИФІКОВАНО ЩЕ ОДНУ ВУЛИЦЮ
Нещодавно в Потіївці сталася гарна подія - в оселях її мешканців, що живуть по вулиці Щорса, запалав "голубий вогник". А передували їй роки напруженого очікування. Чимало коштів потрібно було на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт з прокладання труб.
Сама ж газифікація села розпочалася ще в 1992 році. Було газифіковано 16-квартирний будинок по вул.Леніна, газові лінії пролягли по вулицях Бугайченка та Енгельса. Газ підведено до середньої школи, школи-інтернату, лікарні та дитсадка.
Донедавна залишалася не газифікованою вулиця Щорса протяжністю понад півтора кілометра. На вирішення цього питання потрібні були кошти, і немалі. Саме над цим першочерговим завданням наполегливо працював наш сільський голова В.Майструк. За допомогою він звертався і в райдержадміністрацію, і в районну раду, і до радомишльського відділення "Малинського УЕГГ".
Газифікація цієї вулиці була і в полі зору тамтешнього депутата Тетяни Василівни Харченко, адже більшість з її мешканців - літні люди, ветерани війни та праці, для котрих опалювати житло твердим поливом ставало дедалі важче.
В.Майструк запропонував розглянути питання газифікації вул. Щорса на сесії сільської ради. Депутати зважено підійшли до його вирішення, віднайшовши необхідні на виготовлення проектно-кошторисної документації та на виконання робіт 155 тисяч гривень. А там, як кажуть нині, процес пішов.
І ось вона, довгоочікувана подія! Розділити радість жителів села приїхали голова райдержадміністрації І.Харитончук, голова районної ради В.Тужик, начальник відділення радомишльського відділення УЕГГ І.Метлушенко, головний інженер цього господарства В.Янович та майстер П.Дмитренко, проектант В.Костюков. Взяли участь в урочистій події і депутати сільської ради, котрі свого часу проголосували за виділення коштів на газифікацію вулиці.
З вітальним словом до присутніх звертається В.Майструк. Він дякує керівництву району та всім причетним до цієї події, котра стала завершальною в газифікації населеного пункту. Мешканців села привітали І.Харитончук, В.Тужик та І.Метлушенко, а від депутатського корпусу сільської ради - Т.Харченко.
Почесне право перерізати символічну стрічку, що перетинає дорогу до газових приладів, надається керівникам району та В.Майструку. Ще мить - і газ включено! Він весело запалахкотів у конфорках плити, немов пелюстки блакитної троянди, а очі людей засвітилися радістю, адже і на їхню вулицю прийшло свято!
Світлана СТРАТОНОВИЧ,
с.Потіївка.

субота, 5 жовтня 2013 р.



В 2004 році в с. Потіївка Радомишльського району до 190-річчя від дня народження поета було відкрито пам’ятник, автор і виконавець Лантух Петро Володимирович. Він національно-свідомий українець, виготовив пам’ятник за свої кошти. Пам’ятник з кольорового металу (мідь). На пам’ятнику напис: «Тарас Шевченко 1814-1861».