понеділок, 2 березня 2020 р.

Шотландсько-потіївська дружба


А ви знали?
Як в Шотладії про Потіївку почули.



Ця історія трапилася 50 років тому.Мій батько випасав корів в Калному(така місцева назва) і там йому на очі попалася невеличка картонка, десь 8 на 8 см, з кругленьким отвором в якому були рештки повітряної кульки. Батько взяв, подивився, на картонці був текст на іноземній мові, тай викинув.Але цікавість взяла гору.Це було принесено додому, щоб моя сестра переклала, що ж там написано.Валя подивилася, напис був не по французьки, не на німецькій.Інших мов тоді В Потіївці не вчили.Взяла це в школу, але вчителі, ніхто не зміг перевести, не допомогли і вчителі школи-інтернату.Хтось підказав, що пошліть ви цей текст в журнал "Огонек", що сестра і зробила.

Відповідь з Москви прийшла швидко.Писав журналіст Чумак, написав переклад.На табличці було призвіще, адреса, та прохання, до того хто знайде це вислати за вказаною адресою.

53 Стюартон Стріт
Вішоу
20 листопада 1969 р.

Шановна міс Валя Киселенко,

Щиро дякую вам за Ваш лист і прекрасну фотографію, яку ви мені надіслали. Я буду дорожити ним всім серцем і ви б знали, як я була щаслива побачити Вас та ваших друзів з шотландською лялькою в руках.
Я вважаю, що шотландсько-українська дружба була б чудовою, як і те, що ця дружба почалася з того, що ви знайшли квиток на повітряній кулі за багато миль звідси.
Я передаю Привіт вам, вашій родині та друзям. Ще раз дякую вам за ваш лист і фотографію.

Ваша подруга
Дорін Ніколь

Виявляється в столиці Шотландії, Единбурзі проводилися змагання по запуску повітряних кульок.Запустити міг любий бажаючий.Надувай кульку, чіпляй табличку і лети, куди хочеш.

І от одна з тих кульок долетіла до Потіївки.Дівчина, яка запустила кульку перемогла в таких змаганнях.

Виявилось, що за всю історію змаганнь, так далеко кульки не залітали.Шотландка дуже дякувала і прислала на пам'ять дуже красиву ляльку в національній шотладській одежі, символ Шотландії - верес, та фотографії Единбурга.Довго тривала переписка, але час іде.Ляльку"уграли" мої племінниці, ще в кінці70-х.Сестри вже нема. Лишились листи, які всі йшли через Москву, де їх перекладали.

Юрій Кисиленко

Немає коментарів:

Дописати коментар