середа, 7 вересня 2016 р.

Чи співатимуть в українських селах півні?

ГОСПОДАРЮВАТИ НА ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКИМ СЕЛЯНАМ СТАЄ ДЕДАЛІ ВАЖЧЕ.

До таких одвічних ворогів, як посуха чи інші примхи стихії, низькі закупівельні ціни на продукцію полів і тваринництва (літр молока - 2 гривні 53 копійки, майже вдесятеро дешевше, ніж літр бензину!), додалися відсутність нормального земельного законодавства, корупція в органах влади, які породжують незаконне заволодіння землею чи врожаєм.
Незабаром сільським трудівникам неможливо буде утримувати не лише корову, а й навіть курку! Прислухайтеся - у багатьох селах півні співають дедалі рідше.  Про це з болем говорили працівникам ЗМІ учасники проведеної 30.08. ц.р. у Києві Асоціацією фермерів та приватних землевласників України прес-конференції "Стан справ у сфері земельних відносин загрожує українській державності".
На думку голови АФЗУ Івана Томича, керівників обласних асоціацій і рядових фермерів, які виступили на прес-конференції, нинішні олігархи, великий капітал роблять усе, аби знищити дрібні або середні фермерські господарства і заволодіти  землею. На селі дедалі більшає порожніх хат із забитими вікнами. Не бачачи перспективи, молоді люди залишають рідні села і переїжджають сім’ями до міст або за кордон, щоб, скажімо, у Польщі вирощувати ті ж суниці, які потім продаватимуться у Києві чи в інших українських містах. Вітчизняне ж виробництво занепадає. Бо захоплена олігархами земля перетворюється не на засіб виробництва, а на товар. Висмоктавши з неї усе, що можна взяти, новітні латифундисти перепродують її іншим штукарям. Щоб заволодіти землею або просто знищити як клас справжніх трудівників, еліту нації, рейдери нерідко знищують техніку, привласнюють врожай фермерів, палять будівлі і житло. А інколи погрожують людям фізичною розправою і ці погрози здійснюють. Чотирнадцятого  вересня минулого року на Київщині у власному будинку було по-звірячому закатовано фермера В. Мальованого. Слідство досі не проведене, вбивці на лаву підсудних не сіли. Фермера із Житомирщини Юрія Цапуна, керівника фермерського господарства "На валах", повідомив голова АФЗУ, бандити  били так, що зламали ногу, а медики  написали у висновку, що тілесних ушкоджень не виявлено, лише на руці задавнена рана. Міліція ж із направленням на судмедекспертизу зволікає,  забрала сто тонн кукурудзи і наклала арешт на землю і техніку. Ідеш працювати - затримують, заводять справу.  Хочуть знищити господарство, щоб землею та іншим майном  заволодів  інший дядечко. Одним з головних рейдерів пан Цапун назвав власника мережі відомих в усій Україні продовольчих магазинів, який мешкає у Санкт-Петербурзі, і, виймаючи гроші з кишень українських покупців, фінансує Міністерство оборони Росії, яке веде війну на Донбасі. А що українські правоохоронці?
Голова обласної асоціації АФЗУ Дніпропетровщини Анатолій Гайворонський розповів, що недавно разом з групою товаришів вони цілий день мокли під дощем, чекаючи приїзду нового, найсправедливішого Генерального прокурора Юрія Луценка, щоб передати йому скаргу на те, що безвісти зник один фермер, що недоброзичливці з мотодельтаплана потруїли гербіцидами його врожай, що під виглядом інвентаризації землі у Новомосковському районі присвоєно один кадастровий номер... кільком ділянкам! Гайворонський, дужий дядько, сам упіймав пілотів дельтаплана. Міліція на його виклики відпо­відала: у нас люстрація-атестація, їхати до вас немає кому. Луценко вислухав, прийняв скаргу, пообіцяв ро­зібратися. І незабаром фермери одержали від обласних правоохоронців стандартну бюрократичну відписку: мовляв, проводиться досудова перевірка...
Поскаржився на дії, вірніше, бездіяльність, на його думку, вже новітньої поліції і фермер із села Межирічка Радомишльського району Микола Бойченко. В кінці червня, розповів Микола Петрович, він поїхав у відрядження до Італії. Несподівано зателефонували сини, які господарюють разом з батьком: мовляв, посеред білого дня працівники ТОВ "Благодійний союз" скосили  на силос нашу мішанку з віки і вівса, завдали збитків на півтора мільйона гривень. А це ТОВ представляє собою агрохолдинг, фірму нібито колишнього міністра уряду АР Крим. Докладніше - в його інтерв’ю тижневику "Фермер України"...
Після виступу нашого земляка та інших промовців, які сиділи, так би мовити, у президії, слова несподівано попросив чоловік із залу. Він представився заступником генерального директора згаданого ТОВ "Благодійний союз" Дмитром Панчішним, уродженцем с. Потіївка Радомишльського району. Він  спокійно, без емоцій, документально, аргументовано спростував усі звинувачення Бойченка. Повідомив, що його фірма працює в семи районах Житомирщини, причому працює на перспективу, а не задля швидкого одержання прибутків,  сумлінно сплачує податки  і теж допомагає сільським громадам. Але не завжди грішми, які можна вкрасти, а конкретними будівельними роботами - звести, скажімо, новий дах чи відремонтувати приміщення, допомогти ветеранам. Дмитро Миколайович також сказав, що збирається подавати до суду на Бойченка за наклеп у поважному тижневику.
Реакція на виступ Дмитра Панчішного з боку деяких фермерів-керівників була бурхливою. Мабуть, за радянською звичкою партійних секретарів для посилення своїх аргументів вони перейшли на крик. Зате потім тисли збурювачу спокою руку.
Мудро сказав фермер із Полтавщини Григорій Наконечний: "У селі не повинно бути конкуренції і ворожнечі. Тільки партнерство. Про все завжди можна домовитися".

Володимир ШУНЕВИЧ

Немає коментарів:

Дописати коментар