пʼятниця, 25 жовтня 2013 р.

Міщенко Сила Моїсеєвич

Міщенко Сила Моїсеєвич (30 липня 1897 — 16 жовтня 1941) — командир червоного козацтва.
Народився в с. Янівка Потіївської волості Радомишльського повіту Київської губернії (нині с. Іванівка Малинського району Житомирської області) в українській селянській родині. В 1914 р. закінчив церковно-учительску семінарію, в 1915 р. — Київське військове піхотне училище імені великого князя Костянтина. Закінчивши прискорений курс училища, молодий офіцер був направлений на фронт. Під час Першої світової війни отримав два поранення, ордени Станіслава 3 ступеню, Анни 3-го й 4-го ступеню, Володимира 4-го ступеню. Дослужився до звання штабс-капітана. Там же на фронті у червні 1917 р. вступив у партію більшовиків.
В армії УНР командиром 1-го куреня полку імені Сагайдачного. В ніч з 15 на 16 січня привів увесь свій курінь разом із добровольцями з інших куренів до повсталого заводу «Арсенал». Під час придушення заколоту потрапив у полон. За участь у повстанні проти Центральної Ради Сила Міщенко був засуджений військовим трибуналом до страти, проте зміг врятуватися втечею.
26 січня (8 лютого) 1918 р. в Києві розпочалося формування 4-го куреня Червоного Козацтва, до якого записалося близько 1000 бійців. Командиром його був призначений Сила Міщенко.
В 1918-20 рр. служив на командних посадах у Червоній Армії. За бої під Варшавою, виведення з оточення 50-ої стрілецької бригади, був нагороджений орденом Червоного Прапора.
У 1929 році Сила Міщенко — начальник Школи Червоних старшин при ВУЦВК у Харкові. У 1930 р. Міщенко був переведений до Військової Академії імені М. Фрунзе у Москві, де й викладав до свого арешту.
Генерал-майор Міщенко С. М. був заарештований 21 квітня 1941 р. й розстріляний 16 жовтня того ж року, оскільки він з 1938 р. «вів антирадянську агітацію, спрямовану проти політики партії та Радянської держави», зокрема називав «щасливе життя радянських колгоспників» рабством.

Немає коментарів:

Дописати коментар