понеділок, 26 серпня 2013 р.

Марти́ненко Володи́мир Ники́форович



Марти́ненко Володи́мир Ники́форович (* 6 жовтня 1923, с. Горбулів, Черняхівський район, Житомирська область)  — †18 квітня 1988, Київ) — радянський дослідник загальної історії, історії міжнародних відносин, дипломат.
1940 р. після закінчення середньої школи вступив до Київського авіаційного інституту. З початком війни (1941) – на фронті. Брав участь в обороні Києва, визволенні України, в Берлінській операції.
Після демобілізації навчався на факультеті міжнародних відносин Київського державного університету, який закінчив у 1951. Працював в Українському товаристві дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами, на партійній роботі.
1961–1964 навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, де захистив кандидатську дисертацію (1964).
1984–1988 – старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР.
1981–1985 – член ЦК КПУ. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-го скликання, делегатом XXVI з’їзду КПРС та XXVI з’їзду КПУ.

Дипломатична робота

З 1965 працював у Посольстві СРСР у Канаді, заступник міністра закордонних справ УРСР.
1973–1979 – постійний представник УРСР при ООН.
1980–1984 – міністр закордонних справ УРСР у ранзі Надзвичайного і Повноважного посла.

Нагороди

Ордени Трудового Червоного Прапора, Великої Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки, Дружби народів, Почесна грамота Верховної Ради УРСР, медалі.


Немає коментарів:

Дописати коментар