Залізнодорожна колія „Ірша- Радомисль."

(Економичне і культурне її значіння).

Могутня сила "незалежних обста­вин" одного разу на довгенький та­ки час закинула мене в Радомисль. Вигідна, суха місцевість, прямі бру­ковані вулиці, чепурні, білі будиноч­ки, оточені рясними, зеленими садоч­ками, з-за яких побідно визирають і грають на сонці золотими хрестами городський собор і його близька су­сідка—приходська церковця,—з пер­шого разу зробили на мене дуже приємне вражіння. Коли ж, спустив­шись по „Київській" вулиці, я поба­чив заквітчану кучерявими вербами ніжну річечку „Мику", що під самі­сіньким підніжжям города злилась з буйноводним красунем—„Тетеревом", щоб спільними силами постачать го­родянам і погожу воду для питва, і чудову прохолоду в літню спеку, щоб легко держать на гладенькому зерка­лі свого лоня човни не самих тільки рибалок, а й городян, охочих розім­нять свої руки веслами; коли я поба­чив, зразу ж за Тетеревом темно-жовту стіну несходимого вікового со­снового бору,—я сказав сам собі: „це рай, справжній рай!” І трохи не по­спішивсь благословить „незалежні об­отавини”, що привели мене побачить цю красу.

Але наскільки привабливе місто з окола, настільки воно нудне й без­барвне у внутрішнім своїм житті,— про що я не забаривсь довідатись. Брак путньої бібліотеки, розумних розваг; млява, інертна і забубониста людність; замісць парових двигунів— миршаві шкапи сонно крутять старо­світські, примитивні машини, станки і оструги, що обслуговують місцеві заводи: сукновальні, шаповальні, ко­жевні і инші,—такий Радомисль у внутрішнім своїм житті. Видно було, що тут бракує чогось, якогось живчика, такого, щоб росколошкав, роз­гойдав це життя, зрушив з мертвої точки, надхнув йому руху, бадьоро­сти, живого темпу.

Останніми часами закривилось на те, що Радомисль таки буде мати по­трібний живчик. Я кажу про залізно­дорожну колію од ст. „Ірша", київо- ковельської з. д., до Радомисля, про­ект якої уже пішов на розгляд до ради міністрів. Передо мною зараз лежить брошура д. А. Г. Макаренка: "Экономическое изслѣдованіе къ про­экту желѣзнодорожной вѣтви Ирша— Радомисль", складена на підставі офіціяльвих джерел, слідом за якою й подам скільки динних про значін­ня майбутньої залізничої колії.

Питання про сполучення Радо­мисля з залізнодорожною сіттю ся­гав далеко за 1895 рік, коли само управління південно-західних заліз­ниць клопоталось про будову колії до Радомисля од роз'їзда Сокольчі. В той час Радомисль відогравав значну ро­лю в економичному житті, головним чином волинського полісся, бо полі­щуки сюди спродували: дерево, кустарні вироби, дьоготь, смолу, шкло, хліб в зерні і инші продукти сель­ського господарства.

Коли проклали київо-ковельську колію, сфера економичного вплину Радомисля звузилась, але не настіль­ки, щоб місто втратило всяке значін­ня. В данний момент в район Радо­мисля, як торгового і взагалі еконо­мічного центра, ввіходить на півночі місцевість, що стелеться на півдорозі між самим містом і київо-ковельською колією; на сході сфера впливу радо­мисльського ринку тягнеться аж до м. Макарова; на південь—захоплює м. Коростишів і місцевість, що заля­гає на обидва боки київо-брестського шляху, а на заході—сягає по-за ме­жі радомисльського повіту на сусідню Волинь. Мало того, сам по собі го­род, нарівні з Бердичівом, являється пунктом "сосредоточенія кожевенна­го производства" на Київщині, тут мелють муку, добувають каміння— граніт і лабрадор, а також фунціо­нують, як вище зазначено, фабрики суконних виробів і т. ин.

Таке значіння Радомисля в еконо­мичнім і торговельнім житті района і примусило представників города і ин­ших заступників людности довгий час клопотатись про збудування сю­ди залізничої колії.

Довжина наміченої колії Ірша — Радомисль—28 верст, причім на 13 їй версті од її початку буде збудовано комерційну станцію „Меделівка"; за­гальний напрям колії—з півдня на захід од ст. Ірша. Не треба буть про­роком, щоб сказать, що гілка ця з перших же днів переверне життя Ра­домисля до коріння, звичайно в кра­щий бік—в бік енергії, поступу, ру­ху, культури. Але не тільки місто, колія захопить, оживить і обслугову­ватиме майже весь район економіч­ного впливу Радомисля: водотийської, брусилівської і вишевицької, а також коростишівську, качкирівську і по­тіївську волості, разом великі про­стори в 183.953 дес. в 123.392 душ. людности.

Опіраючись на офіціяльні статис­тичні данні вирахувано, що на обши­рі описаного району, після задово­леная місцевих потреб, кожний рік зостається лишка для вивозу minimum: вівса—400.000 п., пшениці —466.000 п., муки—550.000 п., висівок—250.000 п., картоплі—200.000 п., льону—7 000 п., конопель—3.000 п., сіна—350.000 п., рогатої худоби—90.000 п., свиней —25.000 п., м'яса і шинок—12.000 п., яєць—50.000 п., будівельного дерева —600.000 п., дров—700.000 п., грузів кожевних заводів—187.000 п., каме­ню—200.000 п., виробів сукняних фаб­рик—92.000 п., виробів з дерева—40.000 п. і иншої ваги—100.000 п.

В свою чергу людність району кожнорічно набуває з инших місце­востей; сахаро-рафінаду — 46 000 п., бакалії— 24.000 п., гастрономичного товару—13.000 п., гасу і нафту — 45.0 п., краму—45 000 п., моска­тельного товару—18.000 п., медика­ментів—10.000 п., солоної риби — 75 000 п., вина і горілки—25.000 п., табаку і табачних виробів—8.000 п., заліза і чавуна—100 000 п., мила— паперового товару —5000 п., свічок—12.000  цементу, вапни і т. ин.—40.000 п., вугілля—40.000 п., мішків—15.000 п., хліборобського зна­ряддя і машин—30.000    п., свіжих фруктів—25.000 п. і инших річей— 100.0 п.

Всі перелічені грузи як вивозу, так і ввозу, розуміється поступлять на гілку Ірша—Радомисль—це дасть змогу швидче перевозити їх з місця на місце і вбереже багацько часу і грошей продуцентам, а товари ввозу удешевить, бо, як відомо, переправ­ка ваги по залізниці обходиться значно дешевше од кінної приставки. Крім того, найменш 85.000 пасажи­рів—вирахувано— спекаються сучас­ної тяжкої і неприємної їзди в до­потопних диліжансах і жидівських не­чепурних балагулах—поспішаючи в радомисльський район.

Будову гілки (приватний підприє­мець), по обрахункові, коштуватиме— 682.485 карб. Річний валовий прибу­ток од гілки—70.869 карб., се б то— 2.581 карб. од верстви. Казенні заліз­ниці матимуть через гілку прибутку на рік—454.883 карб.

X. Майстренко. 

Джерело: газета "Рада", 12.05.1912 р.