Сайт припиняє своє існування

/

Альбом мешканців села Потіївка

 Водотинський Максим Мойсейович

 Гоп Василь Костянтинович

Мапа Потіївки 1809 року

Плануючи перевидання своїх нарисів з історії Потїівки, опрацьовую не включені до попередніх видань архівні матеріали. Зараз пропоную найдавніший зі знайдених план села та інших населених пунктів, які входили до Потіївського маєтку. Зверніть увагу на кількісні характеристики населення Потіївки і навколишніх сіл, а також на характеристику земельних просторів. Землі наших предків, які тоді перебували у кріпосній залежності, були не дуже придатними для ведення сільського господарства.

«План земельных участков с. Потиевки и прилегающих деревень. 1809». Державний архів Київської обл., ф. 1542, оп. 1, спр. 1848

На плані великий текст: «Геометрический специальный план Радомысльского повета Киевской губернии Петеевского ключа села Потеевки и принадлежащих к оному селениями, которые всемилостивейше пожалованы господину обер гофмейтеру и кавалеру Ардалиону Александровичу Тарсукову, межевания учинившего в 1809 году июня 24 дня, титулярным советником и землемером Георгием Еналчевым, а внутри того владения, по исчислени земли оказалось, под поселениями и городами 174 дес. 630 кв. саж., под поселением священно и церковно служителей 344 кв. саж., пашенной земли 1456 дес. 1051 кв. саж., сенного покосу по коему изредка строевой и древесный лес 281 дес. 1050 кв. саж., лесу строевого и древесного большее частью черного, а между оным неравного – 12044 дес. 2218 кв. саж., под церковью и кладбищем … 20 кв. саж., под проселочными дорогами 65 дес. 2000 кв. саж., под по… речек, ручьев, под целыми прудами, разными ручьями 25 дес. 533 кв. саж.

На знайденій в Білорусі світлині впізнали директора Потіївської школи

У грудні 2019-го газета «Вечірній Бобруйськ», що виходить в Білорусі, повідомила про цікаву знахідку: загадковий старий знімок. На датованій 1939 роком світлині – група освітян, що засвідчено дещо затертим, втім як і саме фото, написом: «Обласні курси вчителів І – IV кл. у м. Радомишлі … 1939 р.».

  

 

Її надіслав до редакції бобруйської газети грибник, повідомивши, що натрапив на фото серед куп непотребу біля колишнього бомбоскладу (нині це лісовий масив неподалік тамтешнього військового аеродрому). «Мені це фото не треба, - написав анонімний автор листа, – якщо і вам, викинете в сміттєву корзину…»

Мапа Потіївки - експонат у вищому навчальному закладі!

Це мапа 1866 року. Висить в Дрогобицькому університеті завдяки старанням професора Тимошенка Леоніда Володимировича.

Детальніша інформація про мапу та список мешканців тут:

https://sites.google.com/site/knygatymoshenkapropotiivku2005/narys32

http://potiivka-radomyshl.blogspot.com/2014/12/1866.html

Стаття "Мяльнотіпальний пункт в районі" в потіївській газеті "За соціалістичні темпи" за 29 березня 1941 року

З метою допомогти кол­госпам району швидше пе­реробити льонотресту та здати волокно державі По­тіївська райконтора „Загот­льон“ організувала при по­тіївському колгоспі „Черво­ноармієць“ м'яльнотіпаль­ний пункт.

Колгоспи, які будуть зда­вати на м'яльнотіпальний пункт тресту, повинні її сор­тувати по довжині, товщи­ні, кольору та ступеню ви­лежаності.

Сортувати льонотресту потрібно вершком до вер­шка, комлем до комля і снопки зв'язувати трестою однаковою з ними по якос­ті.

При сортуванні треба та­кож пам'ятати, що м'яльно­тіпальний пункт приймає для переробки лише якісну тресту, яка має довжину не менше 45—50 сантиметрів. Короткої, недолежаної, прі­лої, гнилої або ломаної і рваної трести, якої немож­на використати для пере­робки на машині "Сергеєва", пункт не приймає. Льоно­треста повинна також не пе­ревищувати 20  процентів вогкості та 5  процентів засміченості.

Сортувальник

Т. Павлюк.

Як дізнатися своїх предків з Потіївки?

У наш час це здійснити дуже просто. Варто лише перейти за наступними посиланнями: